Версія для друку 24 червня 2015

СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ: ГРА ЧИ ДІЙСНІСТЬ?

СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ: ГРА ЧИ ДІЙСНІСТЬ?

Самоврядування як одна з форм “народовладдя” – це свого роду метод управління, який ґрунтується на самоорганізації, саморегулюванні та самодіяльності і не допускає застосування спеціального апарату примусу. Самоврядування базується на тих принципах, що й демократія: меншість підкоряється більшості, формальна рівність, вільний вияв інтересів, загальноприйняті права і обов’язки, поєднання елементів представництва і прямого волевиявлення.

Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах Заходу можна розглядати не лише як традицію, а й як механізм побудови моделі університетської освіти загалом і спосіб утвердження демократичних принципів майбутньої еліти.

Органи студентського самоврядування функціонують уже майже в усіх вищих навчальних закладах України. Структура, форми, діяльність і механізм проведення виборів до участі в них, завдання і повноваження у кожному університеті мають свої особливості.

Цікавим є досвід діяльності польських органів студентського самоврядування, які, окрім реального вирішення за допомогою цього інституту власних проблем, мають закріплене законом право брати участь у вирішенні загальноуніверситетських справ. Для цього студентська громада обирає своїх представників до колегіальних органів, які функціонують при університеті. Це – Сенат університету і його комісії, Наукова рада, контрольно–ревізійна комісія тощо.

Суттєвою особливістю органів студентського самоврядування в Польщі є їх потужна матеріальна база і фінансово–правова незалежність від адміністрації навчального закладу. У кожному ВНЗ органи студентського самоврядування мають власний річний бюджет. Ці кошти щороку обов’язково, згідно із Законом про вищу освіту, виділяються з бюджету університету на діяльність самоврядування. До цієї суми долучаються добровільні пожертви і внески спонсорів. Кошти, які виділяються органам студентського самоврядування, витрачаються на діяльність центральних органів студентського самоврядування ВНЗ, зокрема на: утримання приміщення і апарату; діяльність органів студентського самоврядування на відділеннях і факультетах, які самостійно розпоряджаються частиною виділених коштів; гранти для студентських товариств і об’єднань, які діють при університеті.

Важливим важелем впливу на адміністрацію ВНЗ органів студентського самоврядування в Польщі є право визначати розмір оплати за навчання в університеті. У випадку тиску з боку адміністрації на активістів студентського самоврядування, останні можуть, умовно кажучи, довести університет до важкого фінансового стану.

У Польщі, крім органів студентського самоврядування, в університетах функціонує загальнодержавний студентський парламент, делегатів якого обирають студенти вищих навчальних закладів. Цей орган має дорадчі функції і висловлює позицію студентства стосовно певних законодавчих чи адміністративних змін, які можуть зачепити їх інтереси.

Як свідчить досвід Польщі, створення та функціонування органів студентського самоврядування – це діяльність організації нового типу, з новою свідомістю самовдосконалення.

Повертаючись до проблем українського студентського самоврядування, зазначу, що політична нестабільність в країні, недостатнє фінансування, недосконалість законодавства, корупція не сприяють розквіту діяльності студентського самоврядування, що, в свою чергу вимагає вжиття нагальних заходів щодо зміни становища, обумовлює необхідність переосмислення та переоцінки застарілих уявлень про місце і роль молодіжного самоврядування у формуванні категорії майбутньої еліти.

Валерій Демченко

Повернутися до архіву
Новий комментар
Вам необхідно зареєструватись або авторизуватись для того щоб залишати коментарі
Розробка та пiдтримка сайту: